goodruat

Пройти тести зовнішнього. ЗНО в магістратуру з. Незалежного оцінювання 2009-2015. ГРАФІК ПРОВЕДЕННЯ ЗНО. У 2018 році зовнішнє незалежне оцінювання з біології відбудеться 04. Тести ЗНО з біології Преподаватель Александр Вирченко Разделы Біологія ЗНО Оценка (0.

1. Зно З Української Мови
2. Завдання Зно Біологія 2009
3. Пробне Зно

Програму зовнішнього незалежного оцінювання з біології 2009 року розроблено на основі чинної програми з біології для 6-11 класів загальноосвітніх навчальних закладів. Матеріал програми зовнішнього незалежного оцінювання розподілено на 6 тематичних блоків: «Вступ», «Молекулярний рівень організації життя», «Клітинний рівень організації життя», «Організменний рівень організації життя», «Надорганізменні рівні життя», «Історичний розвиток органічного світу», які в свою чергу розподілено за розділами і темами. Завданням зовнішнього незалежного оцінювання з біології є оцінити знання і уміння учасників зовнішнього незалежного оцінювання про: - принципи структури та функціонування біологічних систем, їх індивідуальний та історичний розвиток, взаємозв’язок між організмами і середовищем; - особливості будови та процесів життєдіяльності вірусів, прокаріот, грибів, рослин, тварин та людини; - основні поняття, закономірності і закони, що стосуються будови, життя і розвитку організмів, єдність органічного світу. порівняння біологічні об’єктів, явищ і процесів; - виявлення і обґрунтовування причинно-наслідкових зв’язків у біологічних системах; - аналіз, систематизацію, узагальнення закономірностей живої природи; - пояснення біологічних явищ і процесів, загальних властивостей живих систем та перспектив розвитку біосфери. Будова, властивості і функції органічних сполук: ліпідів, вуглеводів (моносахаридів, полісахаридів), амінокислот, білків, нуклеотидів, АТФ, нуклеїнових кислот. Рівні структурної організації білків і нуклеїнових кислот. Мономер, полімер, біополімери, пептиди, поліпептиди, макроергічний зв'язок, комплементарність, реплікація, денатурація, ренатурація, деструкція, емульгація, ген, регуляторний ген, структурний ген.

Зно З Української Мови

Ферменти, їх будова, властивості та застосування у господарській діяльності людини. Біологічно активні речовини (вітаміни, гормони, нейрогормони, фітогормони, алкалоїди), їх біологічна роль. Наводити приклади значення органічних речовин, застосування ферментів в господарській діяльності людини. Розпізнавати головні класи органічних сполук за їх структурними формулами та властивостями.

Визначати роль хімічних зв’язків в структурній організації макромолекул. Порівнювати ДНК і РНК за складом і рівнями структурної організації. Встановлювати: закономірність між просторовою організацією макромолекул та біологічними функціями речовин; взаємозв’язок між будовою органічних речовин та їх функціями. Розв’язувати елементарні вправи з молекулярної біології: визначати молекулярну масу речовини за масою одного з її компонентів, довжину молекули нуклеїнової кислоти, її склад; моделювати процеси реплікації. Обґрунтовувати єдність хімічного складу організмів, живої і неживої природи. Основні положення сучасної клітинної теорії.

Мембрани, їхня структура, властивості та основні функції. Плазматична мембрана. Транспорт речовин через мембрани. Надмембранні комплекси (клітинна стінка, глікокалікс). Підмембранні комплекси (мікронитки, мікротрубочки).

Цитоскелет, його функції. Цитоплазма та її компоненти. Одномембранні та двомембранні органели.

Клітинні включення. Рибосоми, полірибосоми, клітинний центр, органели руху, ендоплазматична сітка, апарат Гольджі, лізосоми, вакуолі, мітохондрії, пластиди та їх типи (особливості їхньої будови і функцій). Взаємні перетворення пластид.

Завдання Зно Біологія 2009

Автономія мітохондрій та хлоропластів у клітині. Будова та функції ядра. Хромосоми, особливості будови та хімічного складу. Гомологічні хромосоми. Аутосоми та статеві хромосоми (гетерохромосоми). Хромосомний набір ядра (гаплоїдний, диплоїдний, поліплоїдний). Типи організації клітин (прокаріотичний та еукаріотичний).

Особливості організації клітин прокаріотів. Нуклеоїд прокаріотів.

Особливості організації клітин еукаріотів. Порівнювати клітинну теорію Т.Шванна та сучасну клітинну теорію.

Пояснювати: взаємозв’язок мембран в еукаріотичній клітині та їх участь у клітинній взаємодії; способи транспорту речовин через мембрани. Порівнювати будову і функції поверхневого апарату тварин, рослин, грибів, прокаріотів.

Характеризувати будову і функції складових клітини. Встановлювати взаємозв’язок між будовою і функціями складових клітини.

Розпізнавати клітини та їх складові на схематичних малюнках та мікрофотографіях. Встановлювати взаємозв’язок складових ядра, цитоплазми і поверхневого апарату клітини. Пояснювати: роль ядра у збереженні, передачі та реалізації спадкової інформації; значення стабільності каріотипу для існування виду. Виділяти істотні ознаки будови прокаріотичних і еукаріотичних клітин. Порівнювати прокаріотичні і еукаріотичні клітини. Виявляти причини відмінностей у будові клітин прокаріотів та еукаріотів (рослин, тварин, грибів).

Робити висновок про: загальний план будови клітин всіх організмів; клітину - елементарну цілісну живу систему. Клітинний цикл. Обмін речовин (метаболізм).Обмін речовин (метаболізм).метаболізм). Пластичний (асиміляція) та енергетичний (дисиміляція) обмін. Джерела енергії для організмів.

Автотрофні (фототрофні, хемотрофні) і гетеротрофні організми. Етапи перетворення енергії в організмі: підготовчий, анаеробний (безкисневий) та аеробний (кисневий). Аеробне та анаеробне дихання. Біосинтез білків та його етапи. Генетичний код і його властивості. Кодон, антикодон, стоп-кодони, екзони, інтрони.

Біосинтез нуклеїнових кислот. Реакції матричного синтезу. Основні події світлової та темнової фаз фотосинтезу. Підсумкове рівняння процесу фотосинтезу. Значення фотосинтезу.

Виведення продуктів обміну речовин. Наводити приклади автотрофних (фото- і хемо-) і гетеротрофних організмів. Пояснювати сутність і значення: асиміляції і дисиміляції; біосинтезу білків і нуклеїнових кислот; гліколізу; дихання; фотосинтезу; вплив умов довкілля на інтенсивність процесу фотосинтезу; роль АТФ в енергетичному обміні; роль ферментів у забезпеченні процесів обміну речовин. Порівнювати фотосинтез і дихання, дихання і гліколіз, транскрипцію і реплікацію.

Виявляти особливості фотосинтезу еукаріотів та прокаріотів. Аналізувати етапи енергетичного та пластичного обміну. Моделювати процеси трансляції, транскрипції. Принципи організації тіла рослин. Тканини багатоклітинних рослин (твірна, покривна, основна, механічна, провідна) їх будова і функції. Вегетативні органи рослин (корінь; пагін: стебло, листок; зародковий пагін – брунька) їх будова і функції. Видозміни вегетативних органів рослин.

Генеративні органи покритонасінних рослин (квітка, насінина, плід) їх будова і функції. Утворення насіння та плодів. Особливості будови насінини одно- та дводольних рослин. Органи розмноження вищих спорових рослин (спорангії, гаметангії: антеридії, архегонії). Взаємозв’язок органів рослин. Живлення рослин (мінеральне живлення, повітряне живлення–фотосинтез).

Дихання рослин. Рух речовин (органічних і неорганічних). Розмноження рослин (форми розмноження водоростей, вищих спорових та насінних рослин). Вегетативне розмноження рослин. Особливості запліднення у вищих спорових і покритонасінних рослин. Запилення та його способи.

Типовой проект буровзрывных работ. ОБЩИЕ ПОЛОЖЕНИЯ 1.1.

Ріст і розвиток рослин. Життєві цикли рослин (чергування поколінь, спорофіт, гаметофіт). Тривалість життя рослин.

Подразливість та рухи рослин. Регуляція процесів життєдіяльності у покритонасін-них рослин. Розпізнавати: тканини, органи рослин на схемах і малюнках. Характеризувати: особливості будови тканин і органів рослин; видозміни вегетативних органів рослин; типи кореневих систем; утворення насіння і плодів; способи вегетативного розмноження; процеси життєдіяльності рослин; ріст і розвиток рослин; вплив добрив на ріст і розвиток рослин; рухи рослин; регуляцію функцій у покритонасінних рослин. Пояснювати: значення видозмін вегетативних органів рослин; значення квітки, плоду, подвійного запліднення у покритонасінних рослин; біологічне значення вегетативного розмноження, запилення, фотосинтезу, дихання, транспірації. Порівнювати: одноклітинні, колоніальні та багатоклітинні організми; типи кореневих систем; будову насінини однодольних і дводольних рослин.

Застосовувати знання для: використання різних способів вегетативного розмноження рослин у господарстві людини; створення оптимальних умов для проростання насіння. Визначати: спосіб запилення квітки, способи поширення плодів за їхньою будовою; закономірності процесів життє-діяльності рослин; Аналізувати принципи організації багатоклітинних рослин. Встановлювати: взаємозв’язок будови та функцій тканин, органів рослин; зв'язок між будовою квітки і способом запилення; взаємозв’язок органів рослин. Обґрунтовувати значення появи в процесі еволюції квітки і плоду; цілісність організму рослин.

Різноманітність рослин Особливості будови і процесів життєдіяльності водоростей, вищих спорових рослин, насінних рослин. Загальна характеристика відділів: Зелені водорості; Бурі водорості; Червоні водорості; Діатомові водорості; Мохоподібні; Плауноподібні; Хвощеподібні; Папоротеподібні; Голонасінні; Покритонасінні. Принципи класифікації покритонасінних рослин. Особливості будови класів Однодольні, Дводольні. Особливості поширення рослин різних таксонів.

Значення рослин різних таксонів у природі та житті людини. Зникаючі види рослин в Україні. Розпізнавати представників відділів рослин на малюнках і фотографіях. Вирізняти особливості водоростей, вищих спорових рослин, насінних рослин. Пояснювати принципи класифікації покритонасінних рослин.

Характеризувати: особливості рослин різних відділів, класів Однодольні і Дводольні; особливості пристосувань рослин до наземного, водного та паразитичного способу життя; взаємозв’язки рослин між собою, з іншими організмами і неживою природою. Визначати: представників різних систематичних груп (відділів, класів покритонасінних) рослин за ознаками зовнішньої будови; причини, що зумовлюють поширення рослин різних таксонів на земній кулі; риси ускладнення в будові рослин різних таксонів; причини, що зумовлюють панування покритонасінних рослин у сучасній флорі. Аналізувати зміни в будові, процесах життєдіяльності рослин в результаті пристосування їх до життя на суходолі. Порівнювати рослини різних систематичних груп.

Розпізнавати: основні групи грибів, накипні, кущисті, листуваті лишайники на малюнках, схемах та фотографіях. Характеризувати: будову грибів і лишайників; процеси життєдіяльності (живлення, розмноження) грибів; лишайники як симбіотичні організми. Пояснювати пристосування грибів до факторів середовища. Встановлювати взаємозв’язки грибів і вищих рослин. Розкривати роль грибів і лишайників у природі і значення їх в житті людини. Визначати причини витривалості лишайників.

Порівнювати: принципи організації, будову і процеси життєдіяльності грибів, рослин і тварин. Принципи організації тіла тварин. Загальний план будови організму тварин: симетрія тіла (двобічна, радіальна), покриви тіла, опорний апарат (зовнішній скелет, внутрішній скелет, гідроскелет), порожнина тіла (первинна, вторинна, змішана), органи та системи органів. Замкнена та незамкнена кровоносна системи, гемолімфа. Торрент дубровский фильм 2014. Подразливість, рух, живлення, дихання, виділення, транспорт речовин, розмноження, ріст тварин. Регуляція функцій у багатоклітинних тварин. Типи розвитку тварин: прямий і непрямий (з повним і неповним перетворенням).

Наводити приклади: способів живлення, дихання тварин; видів руху тварин; проявів подразливості у тварин. Характеризувати: симетрію тіла тварин; покриви тіла тварин; опорний апарат; порожнини тіла; системи органів; замкнену і незамкнену кровоносну систему; рух тварин; прояви життєдіяльності тварин; типи розвитку тварин. Пояснювати: значення систем органів тварин; непрямого розвитку тварин; значення покривів тіла; механізми руху тварин.

Порівнювати: особливості організації одноклітинних та багатоклітинних тварин; функції клітин одноклітинних та багатоклітинних тварин; тканини тварин і рослин; регуляцію функцій організму рослин і тварин. Визначати за ознаками зовнішньої будови тварин: риси ускладнення будови багатоклітинних тварин порівняно з одноклітинними; тип симетрії тіла тварин.

Різноманітність тварин. Загальна характеристика підцарств: Одноклітинні, Багатоклітинні; типів: Кишковопорожнинні, Плоскі черви, Первиннопорожнинні; Кільчасті черви; Молюски; Членистоногі (класів: Ракоподібні; Павукоподібні; Комахи), Хордові – підтипи: Безчерепні (клас Головохордові), Хребетні (класи: Хрящові риби, Кісткові риби, Земноводні; Плазуни; Птахи; Ссавці – Першозвірі, Нижчі звірі (сумчасті), Вищі звірі (плацентарні)). Спосіб життя, особливості зовнішньої і внутрішньої будови, поширення у природі представників наведених таксонів, їх різноманіття. Значення тварин різних таксонів у природі та житті людини Зникаючі види тварин в Україні. Наводити приклади: рядів комах з повним і неповним перетворенням; рядів плацентарних ссавців. Розпізнавати тварин наведених таксонів на малюнках, фотографіях. Характеризувати: особливості зовнішньої і внутрішньої будови представників наведених таксонів; риси пристосування тварин до умов існування; шляхи зараження людини паразитичними організмами; взаємозв’язки тварин між собою, з іншими організмами і неживою природою.

Пояснювати: закономірності поширення видів тварин у природі; значення поведінкових реакцій тварин. Вирізняти характерні ознаки тварин наведених таксонів. Порівнювати: особливості будови тварин різних систематичних груп. Визначати: за ознаками будови представників наведених таксонів; риси ускладнення в будові тварин різних таксонів; причини, що зумовлюють поширення тварин різних таксонів на земній кулі. Аналізувати: зміни в будові, процесах життєдіяльності тварин як результат пристосування їх до середовищ існування.

Положення людини в системі органічного світу. Хромосомний набір клітин людини. Тканини організму людини (епітеліальна, м’язова, нервова, сполучна) їх будова і функції. Внутрішнє середовище організму людини. Функціональні системи органів. Функції та будова: органів опорно-рухової системи; крові, лімфи; кровоносної і лімфатичної систем; систем органів травлення, дихання; імунної, ендокринної, нервової систем; сенсорних систем; сечовидільної системи; шкіри; органів зору, слуху, рівноваги.

Імунітет, його види. Зовнішнє і клітинне дихання. Живлення і травлення.

Енергетичні потреби організму. Основні етапи розщеплення білків, вуглеводів і жирів.

Норми і гігієна харчування. Вітаміни, їхні властивості. Авітамінози, гіпо- та гіпервітамінози. Регуляція функцій (нервова, гуморальна). Рефлекторна дуга. Вища нервова діяльність людини.

Windows 7 Enterprise Volume| Лицензионный ключ. Категория: Ключи для windows Опубликовано 07:46 Автор: DownloadOffice. Доброго времени суток. Да - ключи могут быть нерабочими или не подойти вам из-за частой активации данного ключа в вашем регионе + (*их кикают создатели софта). Ключ Активации Windows 7 В Windows 7 реализована более гибкая настройка User Account Control (UAC. Скачать лицензионные ключи для всех версий Windows 7! Ключи для Windows 7 – самая частая поисковая фраза, и в этом нет ничего удивительного, ведь Windows 7 – самая скачиваемая и устанавливаемая операционная. Доброго времени суток помогите с ключом для Windows 7 корпоративная. Компьютеры, работающие под управлением версий Windows 10, Windows 8.1, Windows Server 2012 R2, Windows 8, Windows Server 2012, Windows 7, Windows Server 2008 R2, Windows Vista и Windows Server 2008 с корпоративными лицензиями, по умолчанию являются клиентами KMS, для которых не. Jul 1, 2015 - Пользователь Сергей Тихомиров задал вопрос в категории Программное обеспечение и получил на него 5 ответов. Ключ windows 7 корпоративная.

Безумовні і умовні рефлекси. Утворення умовних рефлексів. Тимчасовий нервовий зв'язок. Гальмування умовних рефлексів. Динамічний стереотип. Фізіологічні основи мовлення. Перша і друга сигнальні системи.

Мислення і свідомість. Відчуття, сприйняття, увага, пам'ять та її види, емоції.

Типи темпераменту. Обдарованість, здібності. Сон і його значення. Вплив алкоголю, наркотиків, токсинів та тютюнокуріння на організм людини. Наводити приклади: залоз зовнішньої, внутрішньої і змішаної секреції; гормонів ендокринних залоз; травних залоз, травних соків та їх ферментів; вітамінів; безумовних і умовних рефлексів; навичок, звичок, емоцій; біоритмів людини. Розпізнавати: тканини, окремі органи і системи органів людини на малюнках і схемах.

Характеризувати: типи тканин; внутрішнє середовище організму людини; принципи роботи нервової і ендокринної системи; механізми роботи серця, руху крові по судинах; механізми скорочення м’язів, дихальних рухів; захисні реакції організму (імунні, алергічні, зсідання крові, стрес, підтримання температури тіла тощо); процеси травлення, всмоктування, газообміну в клітинах і тканинах, утворення сечі, терморегуляції; роль вітамінів, бактеріальної флори шлунково-кишкового тракту в життєдіяльності людини; фізіологічну природу сну. Пояснювати: роль складових внутрішнього середовища організму людини; роль функціональних систем; сутність і значення нервово-гуморальної регуляції; механізми нервово-гуморальної регуляції процесів травлення, дихання, кровообігу, терморегуляції, виділення, опори і руху, обміну речовин і енергії; значення сигнальних систем у сприйнятті навколишнього середовища; біологічне значення сну. Застосовувати знання для надання першої допомоги при різних видах кровотеч, опіках, тепловому і сонячному ударах, обмороженні, ураженні електричним струмом або блискавкою, при зупинці дихання, при ушкодженнях опорно-рухової системи, при отруєннях. Визначати: фізіологічні причини стомлення м’язів; причини і наслідки гіподинамії; причини захворювань що ведуть до порушення функцій і складу крові, захворювань ендокринних залоз, органів кровообігу, дихання, травлення, виділення, опорно-рухового апарату, порушень зору і слуху; чинники, що впливають на формування особистості. Порівнювати: будову скелету людини і тварин; нервову і гуморальну регуляцію функцій; безумовні і умовні рефлекси; першу і другу сигнальні системи; типи темпераменту. Встановлювати та розкривати: взаємозв’язок будови та функцій органів та систем органів; зв'язок основних властивостей нервової системи і темпераменту. Аналізувати та розкривати роль всіх систем органів в обміні речовин, забезпеченні гомеостазу і механізмів його підтримання.

Обґрунтовувати: значення рухової активності; фізіологічні основи раціонального харчування; правила гігієни; шкідливий вплив алкоголю, наркотиків, токсинів та тютюнокуріння на організм людини. Розмноження організмів.

Характеризувати етапи ембріонального розвитку у тварин (дробіння, утворення бластули, гаструли, диференціація клітин, гістогенез, органогенез, явище ембріональної індукції); механізми росту, статевого дозрівання (на прикладі людини). Пояснювати сутність і біологічне значення: чергування поколінь у життєвому циклі організмів; прямого і непрямого розвитку тварин.

Класифікувати типи росту у організмів різних царств. Аналізувати: періоди онтогенезу у рослин і тварин; основні життєві цикл у рослин та тварин; причини сезонних змін у житті рослин і тварин. Порівнювати: прямий та непрямий розвиток багатоклітинних тварин; життєві цикли рослин; можливості і механізми регенерації організму у рослин і тварин. Виявляти чинники, що впливають на онтогенез людини, та оцінювати результати їхньої дії. Спадковість і мінливість Закономірності спадковості Генетика.

Методи генетичних досліджень (у тому числі спадковості людини). Основні поняття генетики: ген, алель гена, локус гена, домінантний і рецесивний стани ознак, гомозигота, гетерозигота, генотип, фенотип, спадковість, мінливість. Закономірності спадковості, встановлені Г. Менделем та їх статистичний характер.

Закон чистоти гамет. Методи перевірки генотипу гібридних особин. Проміжний характер успадкування. Неповне домінування.

Пробне Зно

Зчеплене успадкування. Хромосомна теорія спадковості. Генетичні основи визначення статі у різних груп організмів.

Співвідношення статей у популяціях. Успадкування, зчеплене зі статтю. Взаємодія генів та її типи. Організація геному у різних груп організмів.

Цитоплазматична спадковість. Вплив токсичних речовин, наркотиків, алкоголю та тютюнокуріння на спадковість людини. Розпізнавати: алельні і неалельні гени; гомозиготи і гетерозиготи; домінантний і рецесивний стани ознак, типи взаємодії генів. Характеризувати вплив токсичних речовин, наркотиків, алкоголю та тютюнокуріння на спадковість людини. Пояснювати: цитологічні основи законів спадковості Г. Менделя; принципи взаємодії алельних і неалельних генів; вплив летальних алелей; механізми визначення статі; значення зчепленого (у тому числі зі статтю) успадкування; множинну дію генів; основні закономірності функціонування генів у про – та еукаріотів; біологічне значення цитоплазматичної спадковості.

Визначати причини відхилень при розщепленні від типових кількісних співвідношень, встановлених Г. Порівнювати: гомозиготи і гетерозиготи; генотип і фенотип; геноми різних груп організмів (прокаріот, еукаріот, вірусів). Аналізувати: основні положення хромосомної теорії; схеми моногібридного і дигібридного схрещування; родоводи; спадкові ознаки родини. Складати схеми моногібридного і дигібридного схрещування. Розв’язувати генетичні задачі: на моногібридне і дигібридне схрещування, взаємодію алельних генів: повне і неповне домінування, кодомінування, зчеплене зі статтю успадкування. Обґрунтовувати: цілісність генотипу; потребу охорони генофонду популяцій; роль спадковості в еволюції організмів; значення вивчення законів спадковості для практичної діяльності людства.

Закономірності мінливості Модифікаційна (неспадкова) мінливість, її властивості і статистичні закономірності. Норма реакції. Варіаційний ряд. Варіаційна крива. Спадкова мінливість та її види: комбінативна і мутаційна.

Типи мутацій. Мутагенні фактори.

Спонтанні мутації. Закон гомологічних рядів спадкової мінливості.

Розпізнавати: спадкову і неспадкову мінливість; види спадкової мінливості; типи мутацій. Пояснювати: роль взаємодії генотипу та умов довкілля у формуванні фенотипу; адаптивний характер модифікаційних змін; значення комбінативної мінливості; роль мутагенних чинників. Характеризувати: закономірності комбінативної та мутаційної мінливості; властивості мутацій; Визначати: причини модифікаційної мінливості; джерела комбінативної мінливості; причини виникнення мутацій. Порівнювати мутаційну і модифікаційну мінливість. Аналізувати варіаційний ряд і варіаційну криву.

Обґрунтовувати: значення мутацій у природі та житті людини; заходи захисту від впливу мутагенних чинників; роль мутацій в еволюції організмів; значення закону гомологічних рядів спадкової мінливості. Селекція Завдання і методи селекції. Сорт, порода, штам. Штучний добір, його форми.

Системи схрещувань організмів: внутрішньовидова гібридизація (споріднене – інбридинг, і неспоріднене – аутбридинг схрещування), міжвидова (віддалена) гібридизація. Особливості селекції рослин, тварин, мікроорганізмів. Центри різноманітності та походження культурних рослин. Райони одомашнення тварин. Біотехнології, генетична та клітинна інженерія.

Генетично модифіковані і химерні організми. Розрізняти: форми штучного добору; системи схрещувань організмів. Характеризувати: особливості селекції рослин, тварин, мікроорганізмів; напрямки досліджень та сучасні досягнення біотехнологій; принципи створення та застосування генетично модифікованих і химерних організмів. Пояснювати: значення законів генетики для селекції, біологічне значення явища гетерозису; значення поліплоїдії в селекції рослин; роль досягнень сучасної біотехнології у житті та господарській діяльності людини. Визначати: генетичні наслідки різних систем схрещувань організмів; причини гетерозису; способи подолання стерильності міжвидових гібридів; наслідки застосування сучасних біотехнологій.

Наводити приклади: екологічних факторів; біологічних ритмів. Класифікувати: екологічні фактори; форми біотичних зв’язків; адаптивні біологічні ритми організмів. Пояснювати: роль обмежуючого фактора у поширенні організмів; залежність змін інтенсивності дії екологічних факторів від особливостей середовища існування; біологічне значення біологічних ритмів, фотоперіодизму. Аналізувати дію екологічних факторів на організми, їх вплив на динаміку і коливання чисельності популяції. Встановлювати: причинно-наслідкові зв’язки між явищами і процесами у живій природі; причини та значення біологічних ритмів.

Середовище існування. Наводити приклади: штучних і природних екосистем; взаємозв’язків між популяціями в екосистемах; організмів, що є продуцентами, консументами, редуцентами; змін угруповань в одному місцезнаходженні. Класифікувати: екосистеми; типи ланцюгів живлення; види екологічних пірамід. Пояснювати: зв’язки між організмами у екосистемах; вплив екологічних факторів на зміни в екосистемах; механізми саморегуляції популяцій та екосистем; особливості функціонування агроценозів, шляхи підвищення їх продуктивності. Визначати причини змін екосистем. Порівнювати природні і штучні екосистеми.

Обґрунтовувати роль організмів продуцентів, консументів, редуцентів і людини в штучних і природних екосистемах Розв’язувати задачі з екології (структура, продуктивність і стійкість різних екосистем). Жива речовина біосфери її властивості і функції.

Кругообіг речовин та потоки енергії в біосфері як необхідні умови її існування. Сучасні екологічні проблеми: ріст населення планети, ерозія та забруднення ґрунтів, ріст великих міст, знищення лісів, нераціональне використання водних та енергетичних ресурсів, можливі зміни клімату, негативний вплив на біологічне різноманіття. Вернадського про біосферу та ноосферу, його значення для уникнення глобальної екологічної кризи.

Наводити приклади: надорганізменних рівнів життя; ролі живих організмів у перетворенні оболонок Землі (створенні осадових порід, ґрунтоутворенні, підтриманні сталості газового складу атмосфери). Визначати межі біосфери. Характеризувати: властивості і функції живої речовини біосфери; форми забруднення навколишнього середовища. Розкривати взаємозв’язки складових надорганізменних рівнів життя. Обґрунтовувати: шляхи подолання екологічної кризи (необхідність раціонального природокористування, розвитку альтернативних джерел енергії; необхідність збереження біорізноманіття).

Охорона видового різноманіття організмів. Наводити приклади: аналогічних та гомологічних органів; рудиментів та атавізмів; мімікрії; тварин, які мають захисне, попереджувальне забарвлення; внутрішньовидової та міжвидової боротьби за існування; ароморфозів, ідіоадаптацій, загальної дегенерації. Характеризувати: основні положення синтетичної теорії еволюції (елементарна одиниця, елементарні фактори, рушійні сили); шляхи біологічного прогресу (ароморфоз, ідіоадаптація та загальна дегенерація); сучасні уявлення про фактори еволюції (синтез екології і еволюційних поглядів). Розрізняти: форми природного добору; способи видоутворення.

Визначати причини та наслідки боротьби за існування. Пояснювати: еволюційне значення популяційних хвиль, дрейфу генів, ізоляції; творчу роль природного добору; утворення нових видів. Порівнювати: еволюційні гіпотези Ламарка і Дарвіна; різні форми боротьби за існування; дарвінізм та синтетичну теорію еволюції; макро- і мікроеволюцію. Аналізувати: передумови розвитку еволюційних поглядів та еволюційного вчення; різноманітність адаптацій організмів як результат еволюційного процесу; форми природного добору. Обґрунтовувати відносність пристосованості організмів до умов життя у певному середовищі.

Історичний розвиток і різноманітність органічного світу.